* **Стрелочная функція** - неявно завжди повертає значения
* **Анонимная функція \ функціональний вираз** - треба добавляти return
====== Объявление функції ======
===== Объявление функции (стандарт можно визивать до ее обявления) =====
function a(){
console.log('assgbfxv')
return ('this is to return'+'data')
}
===== Обявление фунционального виражения 1 (нельзя визивать до ее обявления) =====
* через константу щоб її потім випадково не змінили
const a=()=> {
console.log('Hey there')
}
===== Обявление фунционального виражения 2 (нельзя визивать до ее обявления) =====
* через константу щоб її потім випадково не змінили
const multiply = function (x, y, z) {
console.log(x * y * z);
};
===== Обявление функции анонимной (для коллБека) =====
const myFuncrion = function(a,b){
let c
a=a+1
c=a+b
return c
}
myFuncrion (5,6)
===== Обявление стрелочной функции (Неявне повернення) =====
// Звичайне оголошення функції
function classicAdd(a, b, c) {
return a + b + c;
}
// Те саме стрілочною функцією
const arrowAdd = (a, b, c) => {
return a + b + c;
};
Якщо параметр один, його можна оголошувати без круглих дужок.
const add = a => {
return a + 5;
};
Якщо параметри відсутні, то обов'язково повинні бути порожні круглі дужки.
const greet = () => {
console.log("Hello!");
};
// До
function classicAdd(a, b, c) {
return a + b + c;
}
// Після
const arrowAdd = (a, b, c) => a + b + c;
===== Обявление коллбєк функції =====
//funcWithCallback - просто функція
//callbackfunc- змінна куди будемо передавати посисалання на функцию (тільки посилання а не виклик самої функції)
function funcWithCallback (callbackfunc) {
callbackfunc()
}
//описуємо функцию що буде у нас як коллбек та її функціонал
function prinnn(){
console.log('fdgdbfb')
}
//А теперь визиваємо просто функцію у котру у якості параметра передаємо іньшу функцію, а в середині ця функція буде визиватись і виконуватись
funcWithCallback(prinnn)
** - коротка стрілочна функція**
const myArray = [1, 2, 3]
const myArray2 = myArray.map(elementOfMassiv=>elementOfMassiv*3)
** - повна стрілочна функція**
const myArray = [1, 2, 3]
const myArray2 = myArray.map((elementOfMassiv)=>{
return elementOfMassiv*3
})
** - анонімний функціональний вираз**
const myArray = [1, 2, 3]
const myArray2 = myArray.map(function (elementOfMassiv){
return elementOfMassiv*3
})
**Приклад: Функція має повертати масив імен усіх користувачів (властивість name) із масиву users.**
const getUserNames = (array) => {
const newArray = [];
array.forEach(element => {
newArray.push(element.name);
});
return newArray;
};
===== Встановлення значення параметру за-замовчанням =====
function greet(username = "Guest") {
console.log(`Hello, ${username}!`);
}
===== Получение аргументов в функции =====
==== arguments ====
=== Для звичайної функції ===
змінна (псевдомасив) за замовченням куди будуть передаватись усі передані аргументи
function multiply() {
let total = 1;
for (const arg of arguments) {
total *= arg;
}
return total;
}
console.log(multiply(1, 2, 3)); // 6
=== Для стрілочної функції ===
У стрілочних функцій немає локальної змінної arguments, що містить усі аргументи. Якщо необхідно зібрати всі аргументи в масив, використовується операція rest.
const add = (...args) => {
console.log(args);
};
add(1, 2, 3); // [1, 2, 3]
==== rest ====
=== Для звичайної функції ===
(...rest). Це спеціальний синтаксис, який дозволяє зібрати групу незалежних елементів у **масив**. Тих що не попали у очикувані параметри. Замість rest може бути люба назва. Головне синтаксис.
**Використовуєтся при описі функції**.
function multiply(first, second, ...args) {
console.log(first, second, args);
}
multiply(1, 2); // 1 2
multiply(1, 2, 3); // 1 2 [3]
multiply(1, 2, 3, 4); // 1 2 [3, 4]
=== Для стрілочної функції ===
У стрілочних функцій немає локальної змінної arguments, що містить усі аргументи. Якщо необхідно зібрати всі аргументи в масив, використовується операція rest.
const add = (...args) => {
console.log(args);
};
add(1, 2, 3); // [1, 2, 3]
==== spread ====
(...spread) оператор розпилення. Коли функціонал використовується **при виклику функції**, він перетворює масив на **список аргументів**.
const temps = [14, -4, 25, 8, 11];
console.log(...temps); // 14 -4 25 8 11 набір окремих чисел
console.log(Math.max(...temps)); // 25
==== Виклик функції ====
=== Створення функції як методу змінної-обїекта ===
const user = {
username: "Poly",
showThis() {
console.log(this);
}
};
user.showThis(); // {username: "Poly", showThis: ƒ}
=== Створення фунції і присвоєння її до властивості обїекту ===
присвоюємо цю функцію властивості об'єкта і викликаємо її як метод цього об'єкта.
"use strict";
function showThis() {
console.log("this in showThis: ", this);
}
const user = {
username: "Poly",
};
user.showContext = showThis;
// Викликаємо в контексті об'єкта
user.showContext(); // this in showThis: {username: "Poly", showContext: ƒ}
// Викликаємо в глобальному контексті
showThis(); // "this in showThis: undefined"
===== Вказання контексту виклику функції =====
==== call ====
foo.call(thisArg, arg1, arg2, ...)
* thisArg — об'єкт, який ми хочемо встановити як контекст (значення this) для функції
* arg1, arg2, ... — необов'язкові аргументи, які будуть передані функції
Метод call викликає функцію foo так, що значення this у функції буде посилатися на об'єкт thisArg, і також передає їй аргументи arg1, arg2 тощо.
==== apply ====
Метод apply є аналогом методу call. Відмінність у тому, що в методі apply() синтаксис передачі аргументів вимагає масиву, навіть якщо аргументи функції — це окремі значення.
foo.apply(thisArg, [arg1, arg2, ...])
==== bind ====
Метод bind створює і повертає нову функцію, яка має заздалегідь встановлений контекст, і ця нова функція може бути викликана пізніше з будь-якими аргументами.
const boundFoo = foo.bind(thisArg, arg1, arg2, ...)
Приклад
"use strict";
const customer = {
username: "Jacob",
sayHello() {
console.log(`Hello, ${this.username}!`);
}
};
customer.sayHello(); // "Hello, Jacob!"
const greet = customer.sayHello.bind(customer);
greet(); // "Hello, Jacob!"
Коли ми використовуємо bind(), ми створюємо нову функцію greet. Ця нова функція завжди матиме правильний контекст і може використовувати властивість username об'єкта customer.